Я впіймала осінь.


Красива осінь вишиває клени 
Червоним, жовтим, срібним, золотим.

Ліна Костенко




   Цього року мені вдалось впіймати Руденьку за хвоста. Так-так. За довгого жовто-гарячого хвоста... А, можливо, це був шлейф від плаття золотоволосої коханки Літа, яким вона так старанно покрила весь Львів. Навіть сонячні промені, пройшовши через легке павутиння тканин набувають того теплого і, водночас, золотистого та прохолодного відтінку, який буває лише восени. 






   На протязі буквально одного листопадового тижню мій Кенон старанно схоплював та намагався запам'ятати і передати всю красу осіннього парку, щасливі усмішки дітей та дорослих. Багато гарних, теплих осінніх фотографій вже перекочували з картки пам'яті на ноутбук. Залишилось лиш відібрати кращі з кращих, та додати їх до великої колекції світлин, що мандрують просторами Інтернету.






   Тепер Осінь вже потрохи стихає, та з кожним днем її подих стає холоднішим. Тому, з теплими рукавичками та в хутряних куртках , з Кеноном на готові, йдемо зустрічати королеву дитячих радостей, червоних носів та морозних малюнків на вікнах, її величність Зиму. Надіюсь, що і ця холодна та гордовита панна також порадує нас чудовими зимовими краєвидами, хрумким снігом та щипаючим морозцем.







А це я :)



Комментарии

  1. Ну що ще сказати... круто!!! Дуже гарно написано, а фото взагалi шикарнi! Чекаю продовження!;)

    ОтветитьУдалить
  2. Фотки, чи, як прийнято казати світлини, шикарні... Але станом на зараз вже хочеться зими, справжньої із снігом по коліна, а то Новий рік на носі, а настрою від того не прибавляється :(
    Пісі. Почав від вас чекати зимових пейзажів :))

    ОтветитьУдалить
  3. DimokL_toys, Дякую за відгук. Та зими сама чекаю... От тільки немає її... Снігу немає... Вся надія на січень та лютий залишилась. Ще море зимове привезу ;)

    ОтветитьУдалить

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

Жемчужный и рисовый узор

Бактус. Рожевий № 109